Земельна реформа: Право селянина бути господарем

Одна з найбільш очікуваних реформ українського суспільства – земельна реформа. Запровадження повноцінної власності на землю сільськогосподарського призначення є принциповою умовою подальшого розвитку АПК та національної економіки в цілому, а також  можливістю  скасування штучних обмежень конституційних прав майже 6,9 млн громадян-власників паїв.Питання ринку землі в Україні нарешті перейшло в активну фазу фахових дискусій, що дає шанс на завершення земельної реформи та дає шанс селянину стати повноцінним господарем на землі. Про це йшлося під час круглого столу, який відбувся в Сумах за участі представників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, експертів, науковців та сільськогосподарських виробників.

СумиЕксперт IMF Group Ukraine Михайло Кухар вважає, що знаття мораторію та надання повноцінного права власності на землю – це повернення України до сімейства цивілізованих країн. «Впевнений, що дана реформа буде стимулювати розвиток дрібного та середнього фермерства, яке в розвинутих країнах є рушійною силою розвитку села. Країни світу робили земельну реформу по-різному, – розповів він. – Україна її хоче втілити в рамках протекціонізму щодо дрібних та сімейних фермерських господарств. Таким чином власниками української землі будуть тільки українці. Уряд запобігає надмірному скуповуванню землі і спекуляціям на ринку, обмеживши продаж площею не більше 200 га в одні руки. Запровадження ринку землі зруйнує монополію агрохолдингів (наразі 100 великих агрокомпаній орендують 6,5 млн. га української землі (20% загальної площі земельного фонду). З іншого боку – реформа буде сприяти поверненню молоді на село через пільгові системи придбання землі. Тільки за таких умов можливий розвиток села і поява повноцінного власника на землі».

За словами Голови Сумської ОДА Миколи Клочко, в Україні питання земельної реформи обросло великою кількістю міфів про недоцільність та небезпечність земельної реформи. Для нас принциповим є факт обговорення даної теми серед представників влади, органів місцевого самоврядування, експертів, науковців, сільськогосподарських виробників. Ми можемо і маємо зробити дану земельну реформу і подолати недовіру людей. Запровадження земельної реформи дасть приріст ВВП на рівні 5%, рівень щорічних інвестицій в сільське господарство складе 2-3 млд. дол на рік. Мораторій щорічно «краде» у 6,9 мільйонів власників паїв до 50% потенційного доходу, особливо через низьку вартість оренди землі, яка в нашій країні є однією з найнижчих в Європі. Тому гасло «земля − не товар» сьогодні − це лише спекуляція на почуттях українців, – зазначив Микола Клочко. – Крім того, не секрет, що ринок землі вже існує, але він нелегальний, підпільний. Тому легалізація ринку землі − це боротьба з корупцією в земельній сфері.

Із ним погоджується Начальник державного управління Держгеокадастру у Сумській області Наталя Усик, яка навела статистичні дані, котрі доводять, що земельна реформа зовсім не вигідна агрохолдингам, які прагнуть залишити все без змін. Також, вона зазначила, що суспільство уже дозріло до цивілізованого ринку землі. Нині серед населення поширюються міфи про технічну неготовність держави до запровадження земельної реформи. На що Наталя Усик повідомити, що Держгеокадастр готовий до запровадження земельної реформи та забезпечення прозорості земельних відносин».

До участі у дискусії долучився заступник голови облдержадміністрації з питань АПК Микола Подопригора: «Ми маємо підходити до землі як до спадку, який повинні залишити своїм дітям. І тут є важливий аспект відповідальності за господарювання на землі. Адже сьогодні, коли право власності на землю не персоніфіковане і не завжди є можливість у власника землі порядкувати на ній, ми маємо знецінення самої землі»

Представник агросектору вважають, що дана земельна реформа буде на користь малим та середнім сільсьгоспвиробникам і сподіваються, що буде спрямована на формування малого фермерства як середнього класу на селі. І якщо держава забезпечить пільгові умови придбання землі для молоді та фермерів, то це буде потужним стимулом для розвитку села. Слід також додати, що повноцінний власник землі буде думати не тільки ефективне виробництво сільськогосподарської продукції, а й збереження грунтів, про спадщину, яку він залишать своїм нащадкам.

Учасники «круглого столу» були єдині в одному: власники землі повинні вільно розпоряджатися нею, бути господарями, а не пайовиками, які отримують нещасні копійки, як подачку від агрохолдингів та крупних фермерів. Але запуск ринку землі повинен відбутися тільки після повного забезпечення законодавчих, організаційних і інституційних умов.