У столиці Поділля експерти і представники громад ділились думками стосовно ринку землі.він

14 червня у приміщенні Вінницького ВП ЦРМС відбулась зустріч, головним питанням на якій була земельна реформа.

«Чи вміємо управляти землею?» - під цим гаслом директор центру Олег Левченко зібрав представників ОДА, Держгеокадастру, голів і заступників ОТГ, а також журналістів. Болюча і соціально вразлива тема, якою є ринок землі, викликає багато спекуляцій і неправильних тлумачень. Після останніх інцидентів у Теплицькому і Оратівському районах видно, що ця тема не зникне з пріоритетів порядку денного життя сільських громад, особливо на Вінничині, яка історично вважається сільськогосподарським регіоном.

- Ринок землі потрібний. Але це має бути ринок, а не базар. Цей ринок має регулюватись прозорими правилами – розпочав дискусію Олег Левченко.

В.о. директора Департаменту агропромислового розвитку Вінницької облдержадміністрації Валентина Кирилюк зазначила, що земля – це об’єкт виробництва. «10-12 років тому відсоток необроблених земель був досить значним. Поля заростали бур’янами. Сьогодні ж аграрний бізнес є високорентабельним, по окремих культурах ця рентабельність перевищує 100%. Це притягує увагу нечистих на руку ділків, і події, які мали місце в двох районах Вінничини, показують, що земельне питання слід впорядкувати», - говорила Кирилюк.

Керівник Вінницького Держгеокадастру Юрій Козак говорив про проблеми у сфері управління землями сільськогосподарського призначення: «Перший мораторій на землю діяв до 2005 року. Вже тоді перевагу мали мешканці сільських територій, землю яким пропонували, як говориться «в нагрузку». Сьогодні агробізнес це великі гроші, тому йде боротьба за землю. Зловживання є також із сторони орендарів, мешканці сіл є мало захищеними. Зараз заключити договір оренди без наявності землі в базі Кадастру є майже неможливо, хоча й тут є недоліки. На приклад сертифікацію сьогодні можна проводити навіть вдома, трапляються навіть випадки «подвійної» реєстрації договорів оренди. [...] Рентабельність врожаїв в Україні достатньо висока, тому власник землі має отримувати більше ніж 700 гривень у рік, такі випадки теж маємо. […] Передача сьогодні повноважень на користування землею громадам вимагає кваліфікованих кадрів. Захист даних в Держгеокадастрі надалі буде покращуватись, вводиться система електронних торгів».

Керівники громад, зокрема Кунківської, Ялтушківської та Мурафської оцінили ситуацію з точки зору звичайних селян.

- Часто селяни бояться, що за безцінь скуплять їхню землю. Але одночасно багато хто з них розуміє, що ринок землі дуже потрібний. Особливо це стосується передачі землі у спадщину. Бо земля, має бути таким самим майном, як авто і будинок, які можна продати або подарувати. Цей ринок має бути чітко регламентованим і прозорим, а мешканці громад повинні бути добре поінформовані – зазначив Василь Безбах, голова Кунківської громади.

- Часто селяни нічого не вирощують на землі. Ринок землі потрібний, але землі для сільського господарства варто не продавати, а давати в оренду, при цьому залишаючи їх у власності держави – вважає Ялтушківський сільський голова Хватаєв С.В.

Свою точку зору з приводу цивілізованого, такого, який допоможе селу розвиватись, ринку землі висловлювали також представники політичних партій, експерт Вінницького ВП ЦРМС з регіонального розвитку і представники ЗМІ.

Чи бути ринку землі? Це питання назрівало протягом кільканадцяти останніх років. Відповідь на нього скоріш за все має бути ствердною із врахуванням інтересів тих, хто біля цієї землі живе, нею володіє, і завдяки праці на цій землі годує власну сім’ю.