Впровадження ринку землі сприятиме збільшенню ефективності агровиробництва та зростанню доходів мешканців села

Об’єднання зусиль громади – один з найпотужніших факторів розвитку села. Однак для   реалізації цього потенціалу  громада має спиратись на власні ресурси, основними з яких є земельні і які зараз, під час дії мораторію, є законсервованими.   Саме цей аспект обговорювали фермери, керівники місцевих ОТГ та представники громадськості, які зібралися 11 липня на дискусію за круглим столом у Івано-Франківську на тему «Формування ринку землі в Україні. Як земельна реформа позначиться на розвитку сільських територій?». Захід був організований Національною асоціацією сільськогосподарських дорадчих служб в Україні спільно з Українською Асоціацією Медіа Бізнесу.крфранківськ

Івано-Франківщина багата прикладами ефективного господарювання. Дуже перспективним у цьому регіоні є ягідне фермерство: окремі господарства у 2016 році мали до 250 тис грн. доходу з 1 га – а середній розмір орендної плати в той саме час становить 3,5 тис. грн. за гектар на рік. Наприклад, в с. Лосятин у 2012 році на базі існуючого молочного кооперативу було створено полуничний кооператив та засаджено перших 10 га полуниці. «Станом на червень 2015 року площі насаджень склали 32 га (з яких 25 га - поля кооперативу та 7 га - сімейних ферм). Було зібрано близько 346 тон врожаю полуниці, яку поставили виробнику молочної продукції «Данон» в Україні. І це повністю задовольнило виробничі потреби компанії», - зазначив Андрій Галяс, директор проекту «Розвиток полуничних кооперативів».

В той же час земельна реформа, яка б надала нові стимули для розвитку фермерства, стикається з протидією та відвертими маніпуляціями. «Головна перешкода для реформи ринку землі та розвитку фермерства - погана інформованість населення. Люди не мають бачення щодо майбутнього землі, а штучно створений страх перед ринком землі вигідний певним орендарям. Особливо тим, хто орендує землю за найнижчими ставками та спустошує грунти, - наголосив Йосип Книжицький, представник Національної асоціації сільськогосподарських дорадчих служб України.

З ним погоджується заступник голови Більшівцівської ОТГ Марія Щепанська:  «Проти продажу, як правило, виступають ті, хто працює на землі незаконно та неефективно, нічого не сплачуючи громаді. Натомість є ефективні господарства, у тому числі з іноземними інвестиціями, і вони працюють на території нашої ОТГ. Там, де працюють такі бізнеси, соціальні проблеми вирішуються, а люди отримують гідні зарплати. Звісно, що проти такого агробізнесу виступають неефективні місцеві виробники».

Поки діє мораторій, отримати гроші, необхідні для розвитку фермерства, під заставу землі неможливо, а отже невеликі товаровиробники не мають ресурсів для розвитку та підвищити ефективність виробництва.

Запровадження ринку землі легалізовує відносини між учасниками господарства оскільки відкриває можливості для мультиформатного використання земельних ділянок: хтось здасть свою ділянку в оренду, а хтось продасть її фермеру.

«Середній пай у регіоні складає 1,1га, - зазначив Руслан Копча, начальник головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області. – Практична  більшість власників землі - пенсіонери, які хочуть розпорядитися своєю власністю».

 Земля, як і будь-який інший актив, повинна працювати. Для цього потрібні гарантії її недоторканості і право вільно передати її найбільш ефективному власнику. А відкриття ринку землі лише стимулюватиме об’єднання землевласників у ефективні господарства – впевнені учасники дискусії.