Вільний обіг землі – принципова умова для розвитку фермерства, а з ним – і місцевих громад

Поточний стан земельних відносин робить вигідною єдину модель: швидку генерацію грошового потоку завдяки експорту сировини, оренді землі та лізингу техніки. Однак більш вигідною для розвитку сіл та місцевих громад є модель, коли діти фермерів матимуть бажання працювати на власній землі, а не якнайшвидше тікати з села до міста.

Мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення є однозначно стримуючим фактором для розвитку фермерства та підприємництва на селі. Але у нього багато лобістів – великих агрохолдингів, яким вигідно зберігати поточний статус-кво. Яким чином розвиватиметься агробізнес в Україні після скасування мораторію?круглий стіл київ

Про це говорили профільні експерти, науковці, керівники органів влади та журналісти, які зібралися 28 липня на дискусію за круглим столом у Києві «Формування ринку землі в Україні. Як земельна реформа позначиться на розвитку сільських територій?». Захід був організований Національною асоціацією сільськогосподарських дорадчих служб в Україні спільно з Українською Асоціацією Медіа Бізнесу.

«За умов, якщо мораторій продовжить діяти, а агробізнес – укрупнюватися, Україні буде потрібно не більше 20 тис. людей, які будуть мешкати у селах. Для решти сьогоднішніх мешканців села (а це приблизно 30% населення України) – роботи на селі не буде», - наголосив Борис Кушнірук, Голова експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру.

При цьому сьогодні 70% земель сільгосппризначення в Україні знаходяться у приватній власності, а 30% - у державній. Але домінування орендних відносин призводить до інтенсифікації агробізнесу, коли заробляти гроші можливо тільки завдяки великому обороту. Саме тому великі компанії вичавлюють і людей, і фермерів з роботи на землі. І села знелюднюються.

«За останні 6 років виробництво сільгосппродукції в Україні викривилося в сировинний бік. Так, на 410% зросли обсяги вирощування ріпака, і на 200% - соняшника. При цьому 50% усіх земель с/г призначення знаходяться в оренді, а з них 60% - в короткостроковій оренді, на термін, менший 10 років. Це робить робочою єдину формулу відносин на селі: хто запропонує на 100 грн на рік більшу орендну плату – той і пануватиме на селі, - доповнив Григорій Кукуруза, економіст IMF Group Ukraine. – Модель, коли 44% усіх вирощених зернових йде на експорт, при цьому земля перебуває в оренді, а техніка – в лізингу, є дуже зручною для генерації грошового потоку. Але на тому й усе».

Саме це викривлення, породжене пануванням орендних відносин є найбільшим ризиком для України та соціального розвитку сільської місцевості.

«Мораторій на вільний обіг землі – це така сучасна форма кріпацтва в Україні. Бо власник землі може хіба що здати її в оренду або самостійно обробляти, навіть не як фермер, а як приватна особа. Для розвитку ж фермерства потрібні стимулюючі заходи. А підтримка великих компаній в агросекторі – навпаки, не потрібна. Бо враховуючи те, як побудований бізнес цих компаній, підтримка призведе хіба що до здешевлення продукції для її покупців за кордоном, - зауважив Андрій Мартин, завідувач кафедр землевпорядного проектування НУБІП, доктор економічних наук.

Ефективне фермерство можна побудувати тільки за умови повноцінної  власності на землю, і створювати умови для розвитку цього інституту слід уже сьогодні.

«Чи буде Україна за 30-50 років урбанізованою? Чи буде навпаки, децентралізованою і люди розселятимуться по селам – ось ключове питання, відповідь на яке є критично важливою для того, щоб розвиток фермерства мав економічне підґрунтя. Адже фермери ефективні в нішах, а розвиток нішових продуктів (таких як садівництво, ягідництво, переробка, виробництво сирів, тощо) потребує інвестицій та планування на 10-15 років наперед. Без стратегічної перспективи, так само як і без вільного продажу землі, фермерство не має шансів для розвитку», - поділився  Іван Фурсенко, перший заступник керівника Виконавчої дирекції Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад.

Земельна реформа та скасування мораторію – це відкриття спектру можливостей для місцевих громад. А також  вікно можливостей для організації місцевої переробки, сільгоспкооперативів, це розвиток громад через об’єднання навколо землі.

«Одним з домінуючих настроїв сьогодні є острах щодо ринку. Щоб його не було – потрібні орієнтири, стратегія, обмін ідеями, поширення кращого досвіду. Потрібно, щоб у людини на селі, у фермера, була чітка мета: «Я працюю на своїй землі, я в неї вкладаю і кошти, і працю. І мої діти будуть працювати на цій землі». І тоді діти фермерів теж будуть прагнути продовжувати справу батьків. Це неможливо без вільного обігу землі. І саме це є запорукою розвитку і фермерства, і села», - підсумував Роман Корінець, координатор Робочої групи з питань сільського розвитку Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Отже, окрім скасування мораторію потрібна і велика роз’яснювальна робота, поширення інформації про можливості та успішні моделі ведення фермерського господарства, і пряма підтримка фермерів, і заохочення громад діяти активніше. Все це набирає обертів сьогодні, і подальше напрацювання і стратегій, і поширення досвіду успішних фермерів, якого стає все більше й більше – запорука поступового відродження українського села.