УКРАЇНСЬКЕ СЕЛО НА ШЛЯХУ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ ТА РЕФОРМ

Пост реліз
29.10.2024 р.

23-24 жовтня 2024 року у місті Трускавець відбулася міжнародна конференція «Розвиток сільської місцевості в Україні: шляхи до сталої інтеграції та реформ». Конференція – підсумкова подія проєкту «План дій щодо гармонізації законодавства у сфері сільського розвитку в Україні, сприяння використанню передвступних інструментів допомоги ЄС для сільського розвитку для підвищення конкурентоспроможності та експортної спроможності малих і середніх підприємств в Україні», що реалізовувався протягом 2023-20204 років Латвійським центром сільських консультацій та освіти (ЛЦСКО), Національною асоціацією сільськогосподарських дорадчих служб України (НАСДСУ) за підтримки Міністерства закордонних справ Латвійської Республіки, Посольства США в Україні, а також Міністерства аграрної політики та продовольства України. Одне із ключових завдань проєкту – підготовка Дорожньої карти для приєднання України до інструментів передвступної підготовки для сільського розвитку, що є доступними для країн-кандидатів в члени ЄС.

 

Аграрна та сільська євроінтеграція  – справа спільна, тому учасниками конференції були не тільки представники органів влади, а й  аграрного бізнесу, сільських громад, науки, освіти, професійних об’єднань, проєктів і програм міжнародної технічної допомоги, дорадчих служб як України, так і Латвії.

 

Відкриваючи конференцію Тимчасовий повірений у справах Латвійської Республіки в Україні Мадара Сіліня наголосила, що «Латвія завжди підтримувала Україну. Ми дуже пишаємося тим, що були з вами з першого дня повномасштабної агресії… Тепер ви офіційно розпочинаєте переговори про вступ до ЄС і, звісно, сільськогосподарський сектор буде дуже важливою частиною цього процесу. Ми щасливі, що у вас є латвійські експерти, які передадуть вам свій досвід: як що робити, і чого не варто робити... Латвія дуже пишається тим, що підтримує вас, і дуже чекає на ваші історії, щоб ми могли працювати разом для відновлення вашої країни».

 

У Міністерстві аграрної політики та продовольства України, відзначив перший заступник Міністра Тарас Висоцький, є «чітке розуміння того, що неможливо розділяти сільські території та аграрний сектор. Це є абсолютно синергетичні два напрямки… Базовим документом в Європі, в ЄС коли ми говоримо про цей розвиток, є  Common Agricultural Policy (CAP EU - Спільна аграрна політики ЄС). Зрозуміло, що ми, як країна, яка робить все можливе і неможливе для повноцінного членства в ЄС, маємо запроваджувати аналогічні принципи і підходи в себе. Тому спільно з асоціаціями, проєктами, міжнародними експертами була розроблена Стратегії розвитку сільського господарства та сільських територій України на період до 2030 року. Фактично, це такий український аналог рамки про Спільну аграрну політику….Ми поступово з цієї рамки будемо імплементувати ці принципи CAP EU в Україні».

 

Дорожню карту для приєднання України до інструментів передвступної підготовки для сільського розвитку, що створена на основі набутого Латвією досвіду вступу до ЄС, презентував колишній заступник Державного секретаря Міністерства землеробства Латвійської Республіки, нині радник цього Міністерства, постійний представник Латвії в ОЕСР та ЮНЕСКО Айварс Лапіньш. «Вступ в Європейський Союз - це тривалий шлях, тривалий процес, що потребує наполегливої роботи. Латвія цей шлях вже пройшла. І сьогодні ми щедро - від серця -  ділимося нашим досвідом з Україною».

 

Співавтором Дорожньої карти стала людина, під керівництвом якої відбулася аграрна та сільська євроінтеграція Латвії - Лаймдота Страуюма, заступник Державного секретаря та Державний секретар у Міністерстві землеробства Латвії та Міністерстві регіонального розвитку Латвії, політик, Міністр землеробства (2011-2014) та Прем’єр-міністр Латвії (2014-2016). «Вступ в ЄС став важливим поворотним моментом в історії Латвії і послужив стимулом не тільки для розвитку національної економіки, але і для підвищення стабільності та безпеки в Латвії. Для того, щоб вступити в Європейський Союз, Латвія повинна була перейняти всі закони  і зобов'язань, взяти на себе зобов'язання за всіма угодами і конвенціями, створити всі необхідні інститути. У ході переговорів про вступ Латвія та ЄС узгодили умови, які надалі були відображені в Договорі про приєднання та визначені зобов’язання, з якими країна вступає в ЄС». Пані Страуюма щедро ділилася з учасниками конференції власним досвідом проведення інституційних та управлінських реформ, що стосувалися сільського господарства та розвитку сільських територій у процесі інтеграції до ЄС та наголошувала на важливості якісної підготовчої роботи як органів влади, так і громадськості: «Через 20 років після вступу Латвії в ЄС я хотіла б висловити глибоку подяку керівникам і активістам наших неурядових  організацій, а також моїм колегам, з якими ми провели незчисленні годинники в пошуках кращих можливих рішень. Чекаємо Україні в ЄС!».

 

Одним із обов’язкових «домашніх завдань» для України  в частині аграрної та сільської євроінтеграції є створення платіжної агенції, початок роботи якої заплановано Мінагрополітики на 2026 рік. Rural Support Service (Служба підтримки сільських районів) є в Латвії тою самою платіжною агенцією, що забезпечує прозорість й ефективність розподілу коштів, що є основним критерієм членства в ЄС. Як створювалася ця Агенція, як вона трансформується та працює зараз, - про все це розповідав тимчасово виконуючий обов’язки директора Агенції Індуліс Аболіньш.

 

Безперечно, швидкість так якість процесів аграрної та сільської євроінтеграції залежить від роботи парламенту, зокрема, Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики. Вже чимало зроблено  парламентарями – прийнято закони «Про інформаційно-комунікаційну систему «Державний аграрний реєстр», опрацьовуються євроінтеграційні законопроекти, продовжується робота над підготовкою до третього етапу земельної реформи… «У процесі євроінтеграції для Комітету одним з головних пріоритетів є встановлення відповідного міжпарламентського аграрного діалогу з країнами-членами ЄС та Європейським Парламентом... Відбувається комунікація з профільним Комітетом з питань сільського господарства та сільського розвитку Парламенту Європейського Союзу», - повідомила Ірина Корякіна, головний спеціаліст Комітету ВРУ з питань аграрної та земельної політики.

 

Важливу роль у євроінтеграційних процесах в Латвії відігравали сільськогосподарські/сільські дорадники із Латвійського центру сільських консультацій та освіти. Вже багато років фахівці цього центру допомагають розвивати в Україні систему сільськогосподарського дорадництва. «Що ми вважаємо важливим на майбутнє для України, українського дорадництва? Доступність інструментів розвитку сільської місцевості. Створення структури та системи служби сільськогосподарського дорадництва (влада має забезпечити стійкість системи). Юридичні консультації/допомога з питань землекористування. Розумне та раціональне використання наявних ресурсів – як інтелектуальних, так і природних»,- наголосив голова правління Центру Мартіньш Цімерманіс.

 

Наталія Сіліска із Департаменту моніторингу та координації інформації Міністерства землеробства Латвії розповіла про підходи, інструменти та механізми, які застосовуються в ЄС та Латвії для обміну досвідом та передачі знань у сільськогосподарському секторі, зокрема через дорадництва, систему сільськогосподарських знань та інновацій AKIS. Вона вважає, що «широке покриття мережі дорадників у регіонах надає можливість бути гнучкими та швидко реагувати у різних ситуаціях (у тому числі у кризових ситуаціях) – можливість негайно отримати інформацію з регіонів, надати інформацію фермерам, провести огляд господарств, щоб знайти найкраще рішення».

 

Значну підтримку процесам аграрної та сільської євроінтеграції надають програми та проєкти міжнародної технічної допомоги, зокрема EU IPRSA Project, керівник якого Джон Міллнз поділився інформацією про напрацювання цього проєкту, а також думками щодо ходу євроінтеграційних процесів.

 

Рейніс Познякс, депутат Європейського парламенту, один із найвідоміших волонтерів Латвії, який у 2022 році отримав почесний національний титул “Людина Європи”, який відразу після початку війни із друзями зібрав гроші на купівлю джипів для українських військових та відігнав їх до України, говорив про те, що «сільське господарство – це дуже чутливе питання в Європі... Аграрії дуже вимогливі і не мовчать, коли чимось незадоволені. Інколи приїжджають на тракторах в парламент». Говорив про те, що абсолютна більшість в Європарламенті хоче бачити Україну в ЄС. Як і про те, що, що членство України в ЄС – це великі зміни для Європи, це необхідність великих аграрних реформ, це найбільший виклик – вступ України в ЄС, але це також велика можливість змінити деякі «неправильні» речі - це стосується і бюрократії, і субсидій.  «Багато викликів буде попереду… Латвія і Прибалтика – ми хочемо мати такого сильного партнера і друга в Європі і разом робити добрі справи…В України є велика можливість вчитися не наступати на ті граблі, на які ми наступили, вступаючи в ЄС. Не допустити подібних помилок. Думаю, Латвія дуже добрий консультант».

 

Другий день конференції був начальним.  Фахівці ЛЦСКО - директор Каспарс Журіньш,  директор з освіти та навчання Андіс Курсітіс, координатор проєкту Ліга Меллупа -  разом з українськими колегами з НАСДСУ - президентом Іваном Паньківим та директором Романом Корінцем - провели семінар-тренінг «Розширення можливостей сільських дорадників в Україні: каталізатори інтеграції в ЄС», спрямований на посилення ключових компетенцій та навичок українських дорадників, що необхідні для процесу інтеграції до ЄС.

 

Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький, говорячи про підготовку до вступу в ЄС, зазначив, що «імплементація завжди потребує підтримки – як фінансової так й експертної, дорадчої, начальної, розбудови інституцій, для того, щоб потім все це ефективно працювало». Тому НАСДСУ разом з партнерами продовжуватиме роботу над тим, щоб поліпшити процес аграрної та сільської євроінтеграції України з використанням інструментів дорадництва, над створенням європейської Farm advisory system в Україні, що є обов’язковим суспільним інститутом ЄС.

 

З матеріалами конференції можна буде ознайомитися на сайті НАСДСУ: www.dorada.ord.ua .
Контакти для довідок: Роман Корінець, директор НАСДСУ (www.dorada.org.ua ), e-mail: rkorinets@gmail.com ; телефон: +380975747327.